Інформація про школу, мова освітнього процесу

Ліцензований обсяг здобувачів освіти - 630, фактична кількість здобувачів освіти - 538.

Мова освітнього процесу - українська.

Вивчення іноземних мов:

І мова - англійська: 1-11 класи ( обов'язково)

ІІ мова - німецька або польська: 5-9 класи( на вибір учнів)

З ІСТОРІЇ ШКОЛИ
      Школа імені БАРТОЛОМЕЯ ЗІМОРОВИЧА на вулиці Личаківській, 171 була збудована у 1892 – 1893 роках на землі, купленій за 26192 злотих. Будинок був цегляний, двоповерховий, дах – швейцарський, покритий черепицею. Один квадратний метр забудованої площі коштував 67,21 злотих. У результаті будівництво школи обійшлося у 27497 злотих. Це було перше приміщення магістрату, збудоване під школу.
     Школа мала свій герб, встановлення якого у мури будинку – це знак ЕМФІТЕЗИСУ (тобто - вічної оренди).
     Загальна мішана школа була організована як двокласна з одним старшим учителем і однією старшою вчителькою, котра також мала освіту для завідування дитячою дошкільною установою при школі. Всього було 4 навчальні кімнати та помешкання для завідуючої.
     На початку діяльності закладу у ньому навчалися 91 хлопець і 44 дівчини, 120 дітей відвідували уроки за окремим розпорядком, у садочку перебувало майже 50 дошкільнят. Про предмети, які вивчалися у школі, дає уявлення архівний документ «ПОВІДОМЛЕННЄ ШКІЛЬНЕ», видане Булику Роману Филиповичу у 1928 році. З документа видно, що у 1928 – 1929 навчальному році вивчали релігію, руську (українську) та польську мови, одну з мов на вибір, геометрію, природу, географію, історію, гімнастику, рисунок, співи з такими оцінками:
 · Поведінка: дуже добре, добре, відповідне, невідповідне
 · Пильність: дуже добра, добра, достаточна, недостаточна
 · Поступ: дуже добра, добра, достаточна, недостаточна
 · Зверхній порядок: дуже старанний, старанний, менше старанний, недбалий.
    З 1918 року за польської влади школа продовжувала свою роботу як початкова з польською мовою навчання. В цей час добудовано третій поверх з трьома класними кімнатами. У школі навчалися лише хлопці.
   1960 року з ініціативи батьків та завдяки наполегливому клопо-танню вчителя географії Наливайка В.А. на території школи встановлено погруддя Т.Г.Шевченка роботи львівського скульптора Я. Чайки, виготовлене робітником кераміко-скульптурної фабрики П. Максимом.
   1965 року було прибудовано триповерховий корпус впритул до існуючої будівлі, що значно розширило можливості навчання великої кількості учнів.
   1973 року школі було передано ще два приміщення (нинішні корпуси № 2,3). У цей час у школі навчалося близько 1300 учнів у дві зміни.
   1990 року СШ № 63 м. Львова однією з перших у місті стала комп’ютеризованою, придбавши 12 комп’ютерів класу КОРВЕТ.
   1997 року збудовано перехід між двома корпусами.
   Зараз середня загальноосвітня школа № 63 м. Львова є школою І,ІІ,ІІІ ступеня.
 
 
ВАРФОЛОМІЙ ЗИМОРОВИЧ
               1597 – 1677
    ВАРФОЛОМІЙ ЗИМОРОВИЧ народився 20 серпня 1597 року в затишному будинку на Глинянській вулиці в родині каменяра. Все життя жив у Львові, де написав історію міста, а також багато віршів.
    За свій розум і дотепність став одним із дванадцяти пожиттєвих радників. Коли Зиморович став бургомістром, йому довелося розглядати чимало судових справ, а що чинив це дуже спритно, львів’яни переповідали їх і дуже тішилися, що дав їм Бог такого мудрого і справедливого бургомістра. Послухайте оповідь про «масні гроші».
    У різника, що продавав на ринку м’ясо, злодій украв гаман з грішми. Різник помітив, що його обікрали, в останній момент і ледве встиг піймати злодія за руку. Але той зчинив лемент, що сталася помилка, ніякий він не злодій і нічого не крав. На галас прийшла сторожа і повела обох до Ратуші.
    Бургомістр Зиморович, вислухавши обох, звелів обшукати злодія. У нього справді був гаман з грішми, але він божився, що це його власні гроші. Зиморович звелів принести окропу, розв’язав гаман і всипав гроші у воду. На поверхні відразу з’явився жир. Тепер усі побачили, що то справді гроші різника, який цілий день торгував м’ясом, і, ясна річ, монети були засмальцьовані. Гроші повернули, а злодія відправили до в’язниці.
   Бургомістр Зиморович прожив довге і сповнене пригод життя, помер 1677 року.

Матеріали статті дозволяється використати відповідно до ліцензії GNU FDL без незмінюваних секцій та Creative Commons Attribution/Share-Alike